ВПЛИВ ФОЛЬКЛОРУ НА РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Народна педагогіка історично склалася у глибокій давнині. Вона існує стільки часу, скільки існує сам народ. Мистецтво слова насамперед втілилося в художній народній творчості – у казках, легендах, епосі, приказках, прислів’ях та інших пам'ятниках народної педагогіки. Усі види і жанри народної творчості у більшості своїй доступні, зрозумілі дітям
за змістом і формою, наділені ігровими моментами і легко сприймаються ними. Отже, фольклорний матеріал є сприятливим ґрунтом, на основі якого
можна здійснювати роботу з розвитку мовлення дітей.
Народне художнє слово це один із засобів не лише виховання, а й розвитку мовлення дитини. Всі види і жанри народної творчості в більшості своїй доступні, зрозумілі дітям за змістом і формою, наділені ігровими моментами і легко сприймаються ними, а тому можуть використовуватися педагогами та батьками.
Скарбниця народної мудрості надзвичайно багата. Є в ній казка і легенда, пісня і дума, загадка, прислів’я і приказка, весела забавлянка и ніжна колискова, цікава гра, мирилочка-дружилочка та ін.
Використовуючи у своїй промові прислів’я і приказки діти навчаються ясно, лаконічно, виразно висловлювати свої думки і почуття, інтонаційно забарвлюючи своє мовлення, розвивається вміння творчо використовувати слово, вміння образно описати предмет, дати йому яскраву характеристику.
Відгадування і вигадування загадок також впливає на різнобічний розвиток мови дітей. Вживання для створення у загадці метафоричного образу різних засобів виразності (прийому уособлення, використання багатозначності слова, визначень, епітетів, порівнянь, особливої ритмічної організації) сприяють формуванню образності мовлення дітей дошкільного віку. Загадки збагачують словник дітей за рахунок багатозначності слів, допомагають побачити вторинні значення слів, формують ставлення до переносному значенні слова.
Вони допомагають засвоїти звуковий і граматичний лад мови, примушуючи зосередитися на мовній форми і аналізувати її. Щоб викликати у дітей інтерес треба при відгадуванні загадок ставити перед дитиною конкретну мету: непросто відгадати загадку, а довести, що відгадка правильна. Необхідно вчити дітей сприймати предмети і явища навколишнього світу у всій повноті і глибині зв’язків і відносин. Заздалегідь знайомити з тими предметами і явищами, про які пропонуватимуться загадки. Тоді докази будуть більш обґрунтованими і повними.
Поширеним жанром дитячого фольклору є пісня. Позитивний вплив співу на корекцію заїкання. під час співу в заїкуватих.
У дітей зникає підвищена напруга дихальних, голосових і артикуляційних м’язів. Спів допомагає розвивати силу голосу, чистоту його звучання і мелодику мовлення.
Виховне значення колискової пісні в житті дитини надзвичайно велике.
Через колискові дитина починає вслухатися і пізнавати звуки рідної мови. На основі текстів колискових можна збагачувати мову дітей пестливими словами, виховувати ніжність, доброту, лагідність. Діти, порушення мовлення яких обумовлені органічними ураженнями центральної нервової системи, є виснажливими, швидко втомлюються передусім у розумових видах діяльності. Вони можуть бути дратівливими,
збудженими, розгальмованими, неспокійними, непосидючими; їхній настрій швидко змінюється внаслідок емоційної нестійкості.
У дитини часто порушується сон. У цьому випадку щоб сон був міцним і здоровим, розповісти гарну казку і ніжно заспівати колискову. Колискові пісні збагачують словник дітей за рахунок того, що містять широке коло відомостей про навколишній світ, перш лише про тих предметах, що близькі досвіду людей і приваблюють своїм зовнішнім виглядом, наприклад, "зайченя".
Граматична різноманітність колискових сприяє освоєнню граматичного ладу мовлення. Навчаючи дітей утворювати спільнокореневі слова, можна використовувати ці пісні, так як в них створюються добре знайомі дітям образи, наприклад образ кота. При чому це не просто кіт, а "котенька", "Коток ", "котик", "котя". До того ж позитивні емоції, пов’язані з тим чи іншим з колиски знайомим чином, роблять це освоєння успішнішим і міцним.
Дитячі пісні-заклички – це типова календарна поезія. Форма заклички у поєднанні з жвавою, часто танцювальною ритмікою, безпосередніми звертаннями до явищ природи, рослин, тварин тощо надає оптимістичного колориту пісням. Вони сприяють не лише розвиткові мовлення, виробленню дикції та інтонаційної виразності, але і позитивно впливають на емоційний стан та настрій дітей, що є дуже важливим.
Скоромовки – невеликий гумористичний твір, побудований на чергуванні певних звуків, що,
чергуючись, ускладнюють швидку вимову слів. Вони цікаві для дітей своїм змістом, ритмікою. Після вивчення тексту можна запропонувати проказати їх, змінюючи силу голосу (пошепки-тихо-голосно), темп мовлення (швидко, посередньо, повільно).
Такі вправи дають можливість виробляти у дітей вміння володіти голосом, регулювати його силу і темп, вправляти артикуляційний апарат, удосконалювати вимову звуків. Отже, використання скоромовок у логопедичній роботі з дошкільниками, що мають порушення мовлення, є дуже доцільним. У скоромовках діти не лише навчаються вимовляти важкі сполучення звуків, але й вправляють артикуляційний апарат, вчаться володіти голосом, регулюючи його силу і темп. Такі вправи є доброю основою для вироблення гарної дикції та інтонаційної виразності мовлення.
Казка – прозовий жанр усної народної поезії. Виховне і пізнавальне значення казки в житті дитини надзвичайно велике. Казка допомагає формуванню свідомості, певних моральних якостей, характеру. Сприяють розвитку дрібної моторики рук, координації рухів дитячі народні ігри. Дитячі народні ігри найчастіше рухливі, швидкі, вимагають від дитини кмітливості, спритності, винахідливості, сприяють розумовому, моральному, естетичному і
фізичному вихованню дітей. що спів не тільки регулює подих, але одночасно, як і музика, виховує почуття свідомого й активного сприйняття ритму.
Малі форми фольклору лаконічні і чіткі формою, глибокі і ритмічні. З їх допомогою діти вчаться
чіткій і дзвінкій вимові, проходять школу художньої фонетики.
